Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №501/484/22
Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №501/484/22
Постанова ВССУ від 21.02.2024 року у справі №501/484/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 501/484/22

провадження № 61-4469св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Племениченка Геннадія Вячеславовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частки у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частки у спільному майні подружжя.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2022 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля BMW-X5, 2017 року випуску, у розмірі 756 245,00 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 15 210,57 грн.

Постановою Верховного Суду від 13 грудня 2023 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Олексіна В. В. залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишено без змін.

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Племениченко Г. В. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом справи, які надані адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги від 07 червня 2021 року № 06/07/2021/2 та додаткової угоди до нього від 17 травня 2023 року.

Заперечення відповідача щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу або заяви про зменшення розміру до Верховного Суду не надходили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено(постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогупредставник ОСОБА_1 - адвокат Племениченко Г. В. надав:

- акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 07 червня 2021 року № 06/07/2021/2 та додаткової угоди від 17 травня 2023 року,згідно з яким сторони визначили, погодили та підтвердили, що на виконання умов договору, повіреним були виконані, а довірителем прийняті в повному обсязі такі роботи: ознайомлення з позовною заявою, яка була подана до суду апеляційної інстанції, вартістю 2 000,00 грн; пошук та аналіз судової актуальної практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, вартістю 2 000,00 грн; підготовка правової позиції у справі, вартістю 1 000,00 грн; підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу, вартістю 4 000,00 грн; підготовка та подача до суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, вартістю 1 000,00 грн. Сторони погодили, що вказані в пункті 1 цього акта роботи за змістом, обсягом та вартістю (ціною) відповідають умовам договору. Загальна вартість вказаних в цьому акті робіт складає 10 000,00 грн. Вказана сума підлягає оплаті довірителем на користь повіреного протягом десяти банківських днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі (пункт 4.2 договору);

- додаткову угоду від 17 травня 2023 року № 0.1 до договору про надання правової допомоги від 07 червня 2021 року № 06/07/2021/2,згідно з якою ОСОБА_1 та адвокат Племениченко Г. В. уклали додаткову угоду до договору про надання правової допомоги та вирішили викласти пункти 1.1 та 4.1 договору № 06/07/2021/2 від 07 червня 2021 року в такій редакції: «1.1 Довіритель доручає, а повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом представництва інтересів клієнта у справі в Верховному Суді у справі № 501/484/22. 4.1. Довіритель договору сплачує повіреному гонорар за ведення справи в суді першої інстанції гонорар в розмірі 10 000,00 грн». Інші умов договору залишаються без змін;

- детальний опис робіт, виконаних адвокатом до договору про надання правової допомоги від 07 червня 2021 року № 06/07/2021/2 та додаткової угоди від 17 травня 2023 року, згідно з якимсторони визначили, погодили та підтвердили відповідно до умов договору, такий детальний опис (перелік) робіт виконаних адвокатом: ознайомлення касаційною скаргою, яка була подана до суду апеляційної інстанції; пошук та аналіз судової актуальної практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, підготовка правової позиції у справі; підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу; підготовка та подача до суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для розподілу в порядку статті 141 ЦПК України витрат на підготовку та подачу до суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу (вартість послуги - 1 000,00 грн), з огляду на те, що такі витрати не відносяться до безпосередніх витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 914/1564/20, а також додаткових постановах ВС від 05 липня 2022 року у справі № 910/10507/21, від 23 серпня 2022 року у справі № 909/328/18, від 07 лютого 2023 року у справі № 922/4022/20, від 25 липня 2023 року у справі № 914/4092/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 914/131/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 911/3076/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 922/838/22.

Отже, колегія суддів, з урахуванням наведеного, вважає за можливе задовольнити частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яким слід вирішити питання відшкодування судових витрат на правничу допомогу і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Такі висновки узгоджуються з вищевказаною сталою судовою практикою Верховного Суду.

Керуючись статтями 137 141 270 271 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Племениченка Геннадія Вячеславовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Племениченка Геннадія Вячеславовича в іншій частині відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець